GNU Project (Українська)
| Короткий зміст |
|---|
| Ця стаття описує проект GNU і перераховує деякі з основних інструментів, які дозволяють називати Parabola вільним дистрибутивом GNU/Linux. |
| Огляд |
| Метою проекту GNU є створення повністю вільної операційної системи. Хоча ядро GNU не має стабільної версії, проект призвів до створення багатьох інструментів, які використовуються більшістю Unix-подібних операційних систем. Parabola використовує програмне забезпечення GNU, таке, як завантажувач GRUB, Bash і багато інших утиліт і бібліотек. |
| Пов'язане |
| Parabola |
| Category:GNU Project |
| Beginners' Guide |
| Core Utilities |
З сайту GNU:
- Проект GNU був запущений в 1984 році з метою розробки операційної системи GNU - повноцінної Unix-подібної операційної системи, яка є вільним програмним забезпеченням - програмним забезпеченням, яке поважає вашу свободу.
- Unix-подібні операційні системи побудовані з набору програм, бібліотек і інструментів для розробників. А також включають в себе ядро - програму для виділення ресурсів і обміном інформації з апаратним забезпеченням.
- Поєднання GNU та Linux є операційною системою GNU/Linux, яка зараз використовується мільйонами, яку іноді неправильно називають просто "Linux".
- Назва "GNU" є рекурсивним акронімом "GNU's Not Unix!"(GNU це не Unix).
Оскільки Parabola є дистрибутивом на основі GNU/Linux, багато з його основних інструментів належать до проекту GNU. Дана стаття дасть короткий опис основних компонентів, а також деяких інших корисних програм з проекту GNU.
Contents
1 Колекція програмного забезпечення
1.1 Базова система
Після встановлення Parabola це не що інше, як ядро Linux-libre, набір інструментів GNU та деякі інших утиліт. Мінімальна система зазвичай містить всі пакети з групи base.
| Name | Description | Provides |
|---|---|---|
| Bash | Це оболонка, сумісна з sh, яка включає корисні функції з оболонки Korn (ksh) та оболонки C (csh) | bash |
| coreutils | coreutils надає основні утиліти для маніпуляцій з файлами, командною оболонкою і текстом у операційній системі GNU | fileutils: chgrp, chown, chmod, cp, dd, df, dir, du, ln, ls, mkdir, mkfifo, mknod, mv, rm, etc. textutils: cat, cksum, head, tail, md5sum, nl, od, pr, tsort, join, wc, tac, paste, etc. |
| cpio | Програма для архівації | cpio |
| diffutils | Інструменти для порівняння файлів | diff, cmp, diff3, sdiff |
| Find Utilities | Пошукові інструменти | find, locate, updatedb, xargs |
| finger | Протокол нформації користувача | n/a |
| grep | Утиліта для пошуку рядків у файлах | grep |
| groff | Система обробки документів GNU(groff) | groff |
| GRUB | GRand Unified Bootloader | grub |
| gzip | gzip - як формат файлу, так і програмне забезпечення для стиснення і розпакування архівів | gzip |
| inetutils | Корисні утиліти для роботи в мережі | ftp, telnet, rsh, rlogin, tftp |
| glibc | Glibc - це реалізацією бібліотеки C у GNU. Незважаючи на свою назву, вона також підтримує C ++ і опосередковано інші мови. Glibc визначає системні виклики та інші базові засоби, такі як open, malloc, printf, exit і т.д. | |
| GNU Screen | Nермінальний мультиплексор | screen |
| sysutils | Системні утиліти для управління користувачами, групами, паролями, командними оболонками | add-shell, chage, chfn, chgroup, chgrpmem, chpasswd, chsh, chuser, cppw, expiry, gpasswd, grpck, gshadow, hwclock, isosize, last, lastlog, login, lsage, lsgroup, lsuser, mkgroup, mkuser, nologin, passwd, pwck, remove-shell, rmgroup, rmuser, setpwnam, vipw, wall, write |
| tar | Архіватор, який надає можливість створювати або розпаковувати архіви tar, а також виконувати інші маніпуляції з ними | tar |
| texinfo | Система документації для створення онлайн і друкованих посібників | n/a |
| Time | Програма для визначення тривалості виконання конкретної команди | time |
1.2 Засоби розробки
Хоча це і не обов'язково, користувачі мають можливість встановити групу base-devel для встановлення деяких інструментів розробки програмного забезпечення. Ця група є вимогою для встановлення пакетів з AUR.
Серед групи base-devel є кілька членів інструментарію GNU, "набір інструментів, що використовуються послідовно для розробки додатків і операційних систем".
The GNU Build System(система побудови GNU), також відома як Autotools, являє собою набір інструментів програмування, призначених для надання допомоги у портуванні пакетів до багатьох Unix-подібних систем за допомогою вихідних кодів.
| Ім'я | Опис | |
|---|---|---|
| Ключові компоненти | ||
| Make | Make - засіб автоматизації збірки, який автоматично створює виконувані програми та бібліотеки з вихідного коду, читаючи файли, які називаються Makefile і вказують, як отримати цільову програму | |
| GCC | Колекція Компіляторів GNU(GCC) - це набір компіляторів, створених проектом GNU, які підтримують різні мови програмування | |
| binutils | binutils - набір інструментів програмування для створення і керування двійковими програмами, об'єктними файлами, бібліотеками, даними профілю та вихідним кодом збірки: addr2line, ar, c++filt, dlltool, gold(лінкер), gprof, nlmconv, nm, objcopy, objdump, ranlib, readelf, size, strings, strip, windmc, windres | |
| Bison | Генератор парсера | |
| m4 | Макропроцесор | |
| GNU Debugger(GDB) | Це портативний налагоджувач, який працює на багатьох Unix-подібних системах для багатьох мов програмування | |
| Система побудови GNU | ||
| GNU Autoconf | Інструмент для автоматичного налаштування вихідного коду | |
| GNU Automake | Інструмент для автоматичного створення файлів Makefile | |
| GNU Libtool | Універсальний скрипт підтримки бібліотеки | |
| Інші засоби розробки | ||
| Data Display Debugger(DDD) | Front-end налагоджувача для декількох налагоджувачів. | |
| GNU arch | Розподілена система контролю версій(застаріла на користь GNU Bazaar) | |
| GNU Bazaar | Розподілена система контролю версій | |
| GNU AutoGen | Інструмент активного рівня для автоматизованого генерування коду | |
| GNU cflow | Формує графіки потоків C | |
| GNU cppi | Вказує директиви препроцесора C у файлах для відображення їх вкладеності | |
| GNU Fontutils | Утиліти керування шрифтами | |
| GNU indent | Програма для створення відступів у вихідному коді на C і C ++ | |
| GNU complexity | Програма, яка вимірює складність вихідного коду С | |
| GNUnited Nations | Програма для перекладу HTML файлів. | |
1.3 Ядра
Linux-libre - це монолітне ядро, яке розробляється на основі модифікованих версій Linux, щоб виключити будь-яке програмне забезпечення, яке не надає доступ до вихідного коду або лінензоване під пропрієтарною ліцензією. Parabola використовує ядро Linux-libre за замовчуванням.
GNU Hurd - це мікроядро - базовий набір серверів, які виконують ту ж функцію, що і ядро UNIX. Доки Hurd, ядро GNU на стадії активної розробки, воно не має стабільної версії. З цієї причини Parabola та більшість інших вільних дистрибутивів(оригінал) використовують ядро Linux-libre.
2 Інше програмне забезпечення
Багато інших програм проетку GNU доступні у репозиторіях:
- GNOME - середовище робочого столу.
- GIMP (Українська) - редактор растрових зображень.
- Gnumeric - програмне забезпечення для редагування електронних таблиць.
- GNU Parted - менеджер розділів жорсткого диска.
- GNU nano - консольний текстовий редактор.
- GNU Emacs - розширюваний, налаштовуваний, самодокументований текстовий редактор.
- GNU Octave - наукова мова програмування.
- GNU Readline - бібліотека редагування рядків для інтерфейсів командного рядка.
- GNU Privacy Guard(GnuPG, GPG) – заміна шифрування PGP.
- GNU Guix – package manager.
- GNU Midnight Commander - консольний файловий менеджер та FTP проект.
- GNUstep – реалізація бібліотек Cocoa/OpenStep і засобів розробки для графічних додатків.
- GTK+ - інструментарій віджетів.
- Window Maker – віконний менеджер для оболонки робочого столу GNUstep.
3 Дивіться також
- Для сторінок проекту GNU в нашій вікі дивіться Category:GNU Project
